Підпишіться на щоденну розсилку «Біблія за рік» від Портала «Град Божий»

Подпишитесь на эту рассылку по-русски  

Subscribe to this mailing in English

Щоденне читання з Біблії на 10 березня 2010 року

Читання з Старого Заповіту

Йов, розділ 11

¹ І заговорив нааматянин Цофар та й сказав: ² Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде? ³ Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе? ⁴ Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже! ⁵ О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе, ⁶ і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті! ⁷ Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього? ⁸ Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її? ⁹ Її міра довша за землю, і ширша за море вона! ¹⁰ Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому? ¹¹ Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне? ¹² Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля! ¹³ Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш, ¹⁴ якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває, ¹⁵ тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись! ¹⁶ Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла... ¹⁷ Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок. ¹⁸ І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати, ¹⁹ і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого... ²⁰ А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

Йов, розділ 12

¹ А Йов відповів та й сказав: ² Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!... ³ Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це? ⁴ Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний... ⁵ Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги! ⁶ Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю. ⁷ Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість. ⁸ Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські. ⁹ Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила? ¹⁰ Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла? ¹¹ Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу? ¹² Мудрість у старших, бо довгість днів розум. ¹³ Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум. ¹⁴ Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений. ¹⁵ Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть. ¹⁶ В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду. ¹⁷ Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів, ¹⁸ Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна. ¹⁹ Він провадить священиків босо, і потужних повалює, ²⁰ Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність. ²¹ На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. ²² Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло. ²³ Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю. ²⁴ Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі, ²⁵ вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!

Йов, розділ 13

¹ Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило... ² Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас, ³ і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога! ⁴ Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі! ⁵ О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!... ⁶ Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх. ⁷ Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього? ⁸ Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте? ⁹ Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього? ¹⁰ Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі! ¹¹ Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх? ¹² Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти! ¹³ Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене! ¹⁴ Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку? ¹⁵ Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду! ¹⁶ І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний. ¹⁷ Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде. ¹⁸ Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю! ¹⁹ Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би... ²⁰ Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись: ²¹ віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!... ²² Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай! ²³ Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій! ²⁴ Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом? ²⁵ Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати? ²⁶ Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені, ²⁷ і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною, ²⁸ і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...

Читання з Нового Заповіту

1 Коринтянам, розділ 5

¹ Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову... ² І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив. ³ Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це, ⁴ у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса, ⁵ віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня! ⁶ Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує? ⁷ Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. ⁸ Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди! ⁹ Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками, ¹⁰ але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу. ¹¹ А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти! ¹² Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх? ¹³ А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!