City of God Online Library

Олександр Савченко
~

Не вперше це і не востаннє,
Коли керує світом дух,
Знов виникають запитання:
— Хто я такий? Куди іду?

Було похмуро і яскраво,
Та завжди зріло в голові:
Коли співаю Богу славу,
То й сам я славний чоловік.

І доля — це не лотерея.
Вона — мого служіння плід.
Та все ж запитую у неї:
— Який в житті лишаю слід?

Майбутнє — в сутінках і тайні.
Та віра — мій бінокль-стократ.
І знову, знову запитання:
— Який в безсмертя вніс я вклад?

Колись душа покине тіло.
Обернуться надбання в нуль.
Бо не захопиш їх в могилу,
Пройшовши лінію земну.

Але душа співа на злеті.
І славить Господа мій дух,
І дві мої останні лепти
В скарбничку Вічності кладу.

І тішать землю роси ранні,
І знов душа нектари п'є.
І знов одвічні запитання
Мені Дух Божий задає...

* * *

~ Запитання